По
той бік гора, по цей бік друга,
Поміж тими крутими горами
Сходила зоря. |
|
| Двічі
| |
|
|
Ой
то ж не зоря, дівчина моя,
З новенькими, ой та відерцями,
По водицю йшла. |
|
| Двічі
| |
|
|
"Дівчино
моя, напій же коня,
З рубленої ой та криниченьки,
З повного відра." |
|
| Двічі
| |
|
|
"Козаченьку
ж мій, якби я твоя,
Взяла б коня за шовковий повід
Та й напоїла." |
|
| Двічі
| |
|
|
"Дівчино
ж моя, чом замуж не йшла?"
"Бідна була, по наймах служила,
Пари не знайшла." |
|
| Двічі
| |
|
|
Дівчино
ж моя, сідай на коня,
Та й поїдем у чистеє поле
До мого двора." |
|
| Двічі
| |
|
|
"А
в мого двора нема ні кола,
Тільки стоїть один кущ калини,
Та й та не цвіла." |
|
| Двічі
| |
|